| |
ПЕСНИ ИЗ "ВК"
Оригинал
Where now the horse and the rider? Where is the
horn that was blowing?
Where is the helm and the hauberk, and the bright hair flowing?
Where is the hand on the harpstring, and the red fire glowing?
Where is the spring and the harvest and the tall corn growing?
They have passed like rain on the mountain, like a wind in the
meadow;
The days have gone down in the West behind the hills into shadow.
Who shall gather the smoke of the dead wood burning,
Or behold the flowing years from the Sea returning?
|
Муравьев
Где ныне конь и конный? Где рог его
громкозвучащий?
Где его шлем и кольчуга, где лик его
горделивый?
Где сладкозвучная арфа и костер,
высоко горящий?
Где весна, и зрелое лето, и
золотистая нива?
Отгремели горной грозою, отшумели
степными ветрами,
Сгинули дни былые в закатной тени за
холмами.
С огнем отплясала радость, и с дымом
умчалось горе,
И невозвратное время не вернется к
нам из-за Моря.
|
Гриншпун
Где ныне всадник, где конь боевой,
где звонкого рога пенье?
Где шлем и копье, меча острие, волос
золотых плетенье?
Где твердость руки, сжимающей сталь,
где алых огней свеченье?
И где по весне над тучной землей
высоких хлебов цветенье?
Исчезли, ушли, как ветер с равнин
уходит, устав скитаться;
На Запад, на Запад уходят дни, чтоб
там навсегда остаться.
Кто властен сдержать бесконечный
дым, летящий над пепелищами?
И годы, спешащие за моря - удержим ли
их? Отыщем ли?
|
Маторина
Где теперь всадник и конь,
Где рог, что звал нас в поле?
Где кольчуга и шлем,
И крыло волос на ветру?
Где ярких костров огонь
И ловкость сильных ладоней,
Где звонкое пенье арф
И веселых танцоров круг?
Где время весны в цветах?
Где золото урожая?
Все прошло, словно дождь в горах,
Все развеял ветер полей!
На запад за Мглистые Горы
Дни уходят, как умирают
А пепел кто соберет
Меж обгорелых пней?
Кто помнит, как падал лес?
Кто слышал, как улетают
Годы, прилетевшие из-за морей?..
|
Автор неизвестен
Где рог, который трубил когда-то?
Где теперь пламя пылает,
Где волосы яркие цвета заката?
Где теперь песни арфы,
Где лук и стрелы, шлем и кольчуга?
Где же весна и где пашня,
Где поле, изборожденное плугом?
Они ушли, словно ветер,
Прошедший по полю густой волной.
Они ушли, словно песня,
Как дождь далекий в степи пустой.
Кто может собрать легкий пепел
Давно сгоревшей сосны лесной,
Кто может услышать песню,
За море ушедшую давней весной?..
|
О.Леденев
Где ныне конь и всадник? Где рог,
что воспел победу?
Где ныне шлем и кольчуга, и кудри,
что плыли по ветру?
Где у огня вечернего арфы струна
золотая?
Где те сады весенние и высокая рожь
густая?
Все прошло, точно горный ливень,
ветром в траве прошумело.
Дни ушли за холмы на запад, скрылись
в тумане белом.
Дым костра поднимается -- разве он в
дерево вновь воплотится?
Разве годы ушедшие могут с Моря к
нам возвратиться?
|
Грузберг
Где теперь лошадь и всадник?
Где рог, который трубил когда-то?
Где теперь пламя пылает?
Где волосы, яркие, словно золото?
[Где
волосы, яркие, словно злато?]
Где теперь песни арфы?
Где луки, стрелы, шлем и кольчуга?
Где же весна и где жатва?
Где поле, изборожденное плугом?
Они ушли, словно ветер,
Прошедший по полю густой волной.
Они ушли, словно песня,
Как дождь далекий в степи пустой.
Кто может собрать легкий пепел
Давно сгоревшей сосны лесной?
Кто может услышать песню,
За море ушедшую давней весной?
[] - CD-версия
|
Хизиэль
Где теперь и всадник, и конь,
Где рог, что так гордо звучал?
Где теперь шлем и кудри под ним,
Которыми ветер играл?
Где руки, из струн извлекавшие звон,
Где огонь, что так ясно блистал?
Где лето, где осень, где урожай,
Который в садах поспевал?
Увы, все ушло, как ливень в горах,
Как ветер в звонких лугах.
Увы, дни спускались на Запад
Холмами, где прячется страх.
Кто соберет дым от костра,
с ветром пронзительным споря?
Кто Свет увидит, когда
возвратится он из-за моря?
|
Каменкович и Степанов
Где всадник, степями на бой пpоскакавший?
Где плуг, благодатную землю
вспахавший?
Где жаpкое пламя и голос стpуны?
Где шлем, и кольчуга, и эхо войны?
Как дождь над холмами и ветеp над
степью,
Те годы исчезли за гоpною цепью.
Кто дым от пожаpа в суму собеpет?
Кто годы назад из-за Моpя веpнет?
|
Воседой
Где конник тот и где конь? Где рог Тот, звучавший в сече?
Где шелом тот и где кольчуга? Где песни те и где речи?
Где тот огонь и огнище? Где пажити, нивы, пашни?
Где осень, весна и лето? - Миновали, как день вчерашний,
Как снег прошлогодний, как дождь, как ветер по луговине,
Угасли, как за холмами дневное светило ныне,
Исчезли, как дым в поднебесье, развеялись горстью праха.
Не вернется он из-за Моря, этот конник, не знавший страха.
|
Немирова
Где всадники былых времен,
Где кони огневые?
Где кудри вольные до плеч
И шпоры золотые?
Где гулкий рог и арфы звон,
Где песни, речи, стоны?
Спроси еще - где жар огня,
Под пеплом погребенный?
Остынет пепел, дождь пройдет,
И ветер пролетит...
Того, что было и прошло,
Никто не воскресит...
|
Влaдимир Авербух
О, где тот конь и тот всадник? Гордого рога пенье?
О, где тот шлем и кольчуга? Светлых волос струенье?
О, где те руки на струнах? Жарких костров гуденье?
Где те посевы, жатвы? Спелых хлебов волненье?
Они прошли, как дождь в горах, как ветра дуновенье...
Зашли, как солнце, эти дни в холмов закатных тени...
Кто дым и пепел соберёт и сложит вновь в поленья?..
Кто лет минувших вновь узрит державное теченье?..
|
Испанский (versión del Minotauro)
¿Dónde están ahora el caballo y el caballero? ¿Dónde está el
cuerno que sonaba?
¿Dónde están el yelmo y la coraza, y los luminosos cabellos
flotantes?
¿Dónde están la mano en el arpa, y el fuego rojo encendido?
¿Dónde están la primavera y la cosecha y la espiga alta que crece?
Han pasado como una lluvia en la montaña, como un viento en el
prado;
los días han descendido en el oeste en la sombra detrás de las
colinas.
¿Quién recogerá el humo de la ardiente madera muerta,
o verá los años fugitivos que vuelven del mar? |
Испанский (Pedro Rincón, Alejandro González,
Josu Gómez (Eleder), Hernán González, Alejandro Murgia (Bungo),
Santiago Vélez Fraga (Yago), José Tarragó (Valnaur) y Luis Tarrío
(Bárbol))
El primitivo Manuscrito Rinconense reza:
¿Dó están caballo y jinete y el sonoro cuerno?
¿Dónde están yelmo y coraza y el cabello al viento?
¿Dónde la mano en el arpa? ¿Dónde el rojo fuego?
¿Dó primavera y cosecha y el grano creciendo?
Pasaron: lluvia en los montes, el viento en el prado.
Cae en sombra al Oeste el día en cerros lejanos.
¿Quién recogerá el humo de la madera que arde?
¿O verá del mar retornar los años fugaces?
En el Códice de Encinameces figura esta variante:
¿Dó están caballo y jinete? ¿En dónde el sonoro cuerno?
¿Dónde están yelmo y coraza y el cabello al viento?
¿Dónde la mano en el harpa, dónde el rojo fuego?
¿Dó primavera y cosecha, la alta mies creciendo?
Ya pasaron: lluvia en los montes, viento sobre los prados.
En el oeste murió la luz en riscos lejanos.
¿Quién podrá recoger el fuego que arde,
ver tornar desde la mar los años fugaces?
En el Cancionero de Eleder se lee esta tercera version:
¿Dónde está el caballo y el jinete, y el sonoro cuerno?
¿Dónde están el yelmo y la coraza y el cabello al viento?
¿Dónde está la mano sobre el arpa; dónde el rojo fuego?
¿Dónde están cosecha y primavera, y el grano creciendo?
Han pasado, cual lluvia en los montes y viento en el prado.
Caen en sombra los días del Oeste en cerros lejanos.
¿Quién podrá recoger aquel humo del bosque que arde,
o verá que del mar ya retornan los años fugaces?
Los Papiros de Hernán el Bardo albergan esta cuarta version:
¿Dónde están caballo y jinete, dónde el sonoro cuerno?
¿Dónde están yelmo y coraza, y el cabello al viento?
¿Dónde la mano que tañía el arpa y el brillo rojo del fuego?
¿Dónde la primavera y la cosecha, dónde la mies creciendo?
Como lluvia en el monte han sido, como viento que cruza el
campo;
tras las oscuras colinas los días se hundieron en el ocaso.
¿Quién podrá recoger el humo del viejo bosque incendiado?
¿Quién verá regresar del Mar los años que pasaron?
El Cancionero Bolsón del museo de Cavada Grande contiene la
quinta versión:
¿Dónde están el caballo, el jinete, y el sonoro cuerno?
¿Dónde están la coraza y el yelmo, y el cabello al viento?
¿Dónde el arpa y la mano en sus cuerdas, dónde el rojo fuego?
¿Dónde están primavera y cosecha, y el trigo creciendo?
Se marcharon cual lluvia en los montes, cual viento en los
prados.
Al Oeste sombrío se han ido los días pasados.
¿Quién el humo podra recoger de la leña que arde,
o lograr de la Mar que regresen los años fugaces?
Algunas versiones se han rastreado en el Códice de Valnaur:
¿Dónde el corcel y el Jinete? ¿Dónde está el cuerno vibrante?
¿Dónde está el yelmo y la cota, y el pelo ondeante?
¿Dónde la mano en el arpa, y el fuego brillante?
¿Dónde primavera y siega, y el maíz rampante?
Pasaron cual lluvia en el monte, como un viento en el prado.
Tras las colinas del Oeste los días han terminado.
¿Quién guardará el humo del fuego danzante?
¿O verá el leve tiempo del Mar retornante?
Junto a esta versión encontramos otra totalmente nueva:
¿Dónde el corcel y el Jinete? ¿Y el cuerno que iba sonando?
¿Dónde está el yelmo y la cota, y el pelo ondeando?
¿Dónde la mano en el arpa, y el fuego brillando?
¿Dónde primavera y siega, y el maíz danzando?
Pasaron cual lluvia en el monte, como un viento en el prado.
Tras las colinas del Oeste los días han terminado.
¿Quién guardará el humo del leño quemando?
¿O verá el leve tiempo del Mar retornando?
He aquí su versión definitiva:
¿Dónde el corcel y el Jinete? ¿Y el cuerno que iba sonando?
¿Dónde está el yelmo y la cota, y el pelo ondeando?
¿Dónde la mano en el arpa, y el fuego brillando?
¿Dónde primavera y siega, y el maíz danzando?
Pasaron cual lluvia en el monte, como un viento en el prado.
Los días se han ido en sombras tras las colinas del Oeste.
¿Quién guardará el humo de la leña ardiendo?
¿O verá el leve tiempo desde el Mar volviendo?
El Manuscrito Rinconense, más adelante, aporta una nueva
versión:
¿Dó están caballo y jinete? ¿Dó está el sonoro cuerno?
¿Dó yelmo y cota de malla, y el cabello al viento?
¿Dó está la mano en el harpa? ¿Do está el rojo fuego?
¿Dó primavera y cosecha, la alta mies creciendo?
Pasaron cual lluvia en los montes, cual el viento en los prados.
En la sombra tras los cerros el día cae al ocaso.
¿Quién guardará el humo de la leña que arde?
¿O verá del mar volver los años fugaces?
Y en una hoja del bosque de Fangorn se encuentra la última
versión, atribuida a Bárbol:
¿Dónde caballo y jinete? ¿Dónde está el sonoro cuerno?
¿Dónde el yelmo y la cota? ¿Y cabello al viento?
¿Dónde la mano en el arpa? ¿Y el bermejo fuego?
¿Dónde primavera y siega? ¿Y alto grano creciendo?
Pasaron cual lluvia por el monte, cual viento sobre el prado.
Tras los altos del Oeste los días se han marchado.
¿Quién guardará el humo de la leña que arde?
¿O verá del mar volver los años fugaces? |
Aiwe
Де нинi вершник i кiнь? Де є той рiг, що в нього трубiли?
Де та кольчуга й шолом, i свiтле волосся, що з вiтром летiло?
Де та рука на арфи струнi, i той вогонь, що так ясно горiв?
Де та весна й врожаї, i колос високий, що в полi ярiв?
Минулись вони, мов дощ у горах, мов вiтер,
що шепче з травою в
лугах.
Минулись вони, у тiнi, на Захiд, за гори зiйшли.
I чи збере хтось дим iз вогню, що погас,
Чи побачить роки, що вертаються з Моря до нас?
http://www.kulichki.com/tolkien/arhiv/ukr/transl/horserid.shtml |
|
|
|
